Однією з найпоширеніших проблем, з якою стикається проектувальник котельні, є правильний підбір димососа. Це питання стосується всіх майстрів, незалежно від того, про які саме котли йдеться - парові або водяні. Така проблема залишається актуальною для промислової, комунальної, комерційної галузі чи побутової галузі. Від грамотного вибору димососу залежатиме кількість коштів, необхідних для організації майбутнього проекту.

Принцип створення тяги в котлі

Для ефективної роботи котла потрібна наявність тяги, яка виникає внаслідок різниці тиску на вході повітря в камеру топки та на виході гарячих газів.

Усього виділяють два основні види тяги:

  • Природна – відбувається у процесі застосування димової труби. Однак це рішення є актуальним у тому випадку, якщо відсутні аеродинамічні опори в газовому тракті. У процесі природного потягу діють стандартні закони фізики: повітряні потоки починають рухатися в газовому тракті через різну щільність атмосферних показників.
  • Штучна - відбувається за допомогою спеціальних тягодутьєвих приладів. Таке рішення ефективно застосовувати, коли димова труба не справляється з поставленим завданням, виходячи з конструктивних характеристик котла та значного опору газового тракту.

Сучасні тягодуттьові прилади мають на увазі використання декількох видів пристроїв:

  • Димососи, призначені для вилучення гарячого газу з котельного агрегату.
  • Дутові вентилятори, призначені для подачі повітряних мас до топкового відділення.

Як підібрати димосос

Процес підбору даного обладнання здійснюється з урахуванням інформації, зазначеної у проектно-технічній документації котельні. Таким чином, доцільно звернути увагу на такі дані:

  • аеродинамічні властивості котельного агрегату та повітряного тракту;
  • робочий режим усієї котельні;
  • тип палива, що використовується в роботі;
  • можливість підтримки розрідження в топці від 20 до 40 Па.

Останній параметр залежить від моделі котла.

Якісний димосос повинен мати оптимальні показники продуктивності, щоб в умовах номінальної потужності всі відпрацьовані гази моментально видалялися, а також забезпечувалася потрібна тяга в обладнанні. Розрахувати точну витрату продуктів згоряння можна за допомогою теплового розрахунку котельного агрегату. Для підрахунку опору газового тракту необхідно врахувати аеродинамічні дані.

Продуктивність димососа вимірюється в м3/год. Для розрахунку використовують таку формулу: Q = 1,05 B*V*T/273, де

B - це витрата палива, що вимірюється в кг/год;

V - питома вага газів на виході, що вимірюється в м3/кг;

T - температура газів на виході, що вимірюється в К.

1,05 - це коефіцієнт, який має на увазі певний «запас». Його застосовують у процесі обліку зміни якості паливної суміші при забрудненні газового тракту та інших поверхонь.

Потужність вимірюється в кВт і розраховується за такою формулою: N = Q*Δp / (3600*103η), де

Q - показник продуктивності, що вимірюється в м3/год;

Δp - гідравлічний напір, що вимірюється в Па;

η - ККД вентиляторного пристрою або димососу.

Коефіцієнт надлишку повітряних мас у топці буде оптимальним за однієї умови: якщо спочатку проектувальники грамотно організували тягу та дуття. Таким чином, процес горіння буде здійснюватися правильно та безпечно:

  • паливо має згоряти повністю;
  • відсутність необхідності додаткового використання повітряних потоків, що часто призводить до утворення величезної кількості сажі;
  • відсутня надлишок повітряних потоків, що стає причиною втрати тепла разом з газом, що виходить.

Тож при виборі та купівлі дутьового вентилятора або димососа важливо звертати особливу увагу на перераховані вище технічні характеристики.